Підтримка в будинку комфортних температур - тепла взимку і прохолоди влітку - варто його власнику чималих зусиль і фінансових витрат. Хто б міг подумати, але 40% енерговитрат планети припадає саме на кліматичну техніку! Електрика, газ та інші ресурси, що допомагають робити атмосферу в домі більш комфортною, обходяться досить дорого, і ощадливий господар рано чи пізно замислюється про те, щоб зробити своє житло енергоефективним.
До цього питання потрібно підходити комплексно, тому що тільки системний підхід дасть максимальний ефект. Перший крок — теплоізоляція огороджувальних конструкцій будівель (стін, покрівлі, підлоги першого поверху), адже саме через них будинок втрачає найбільшу кількість тепла - до 70%. Решта 30% припадають на вікна, двері, систему вентиляції, димохід.
Арифметика економії проста: чим ефективніше утеплено приміщення, тим менше енергії потрібно для його обігріву взимку і охолодження влітку. При правильно виконаній ізоляції тепло акумулюється всередині будівлі, при цьому в стінах не утворюється конденсат і вони не промерзають.
Сумарний обсяг тепловтрат будинку залежить від багатьох факторів, найбільш значущі - матеріал і площа огороджувальних конструкцій, середня температура на вулиці взимку, розмір і кількість вікон, дверей та ін. Державні будівельні норми (ДБН В.2.6-31:2006) визначають мінімально допустиме значення опору теплопередачі (здатності пропускати через себе тепло) різних будівельних конструкцій. Наприклад, для зовнішніх стін житлових будинків воно повинно бути в межах 2,8–3,3 м²∙К/Вт. Опір теплопередачі залежить від теплопровідності і товщини матеріалу.
Так, теплопровідність неутепленої газобетонної стіни становить 0,52-0,58 Вт/(м∙К), зі зрубу сосни або ялини - 0,14-0,18 Вт/(м∙К), цегляної кладки - 0,58- 0,87 Вт/(м∙К). Для отримання нормативних показників товщина неутепленої газобетонної стіни (для II температурної зони території України) повинна бути не менше 2,8 × 0,52 = 1,46 м, зі зрубу сосни або ялини - 0,40 м, цегляної кладки - 1,62 м. Вражає, чи не так?!
Тому теплоізоляція конструкцій в наш час набуває великої важливості. Опір теплопередачі ізоляційних матеріалів додає до опору теплопередачі несучих конструкцій. Теплопровідність поширених ізоляційних матеріалів становить 0,03-0,05 Вт/(м∙К). Це на порядок нижче теплопровідності конструкційних матеріалів, відповідно, зменшується товщина і вага огороджувальних конструкцій. А як відомо, чим нижче теплопровідність, тим краще матеріал виконує теплоізоляційні функції. Господар утепленого житла сплачує лише за ту кількість енергії, яке реально зігріває його і родину, а не за «втрачене» тепле повітря з дому.
Організація термоізоляції потребує додаткових капіталовкладень, проте її окупність незаперечна: платежі на обігрів скорочуються на 50-70%. Термін експлуатації системи - близько 50 років, що дозволяє розглядати витрати на її монтаж як разову інвестицію в комфортне майбутнє. Швидкість повернення вкладених коштів залежить від вартості теплової енергії та динаміки її зростання. Тарифи щорічно піднімаються, а це значить, що з кожним наступним опалювальним сезоном щорічна економія сімейного бюджету буде збільшуватися.